Харківська міськрада 25 вересня надала релігійній спільноті храм Святих Жон-Мироносиць Української Православної Церкви дозвіл на розробку проєкту землеустрою на ділянці площею 0,33 га на вул. Чернишевській для будівництва храму Святих Жон-Мироносиць.
Проєкт храму презентували у 2008 році. Його автор – харківський архітектор Павло Чечельницький. Храм належить до типу традиційних українських храмів з дев’ятьма куполами. Загальна площа триповерхової будівлі – 1 222,7 м2, висота – 45 метрів.
Проєкт передбачає наявність цокольного поверху, де буде розташований нижній храм з вівтарем та іконостасом, на другому поверсі має були головна молебна зала з трьома вівтарями місткістю 300–500 прихожан. Будівля за планом збудована з цегли, тинькована й пофарбована білим кольором, куполи – «під золото». Храм, названий на честь Жон-Мироносиць, був у Харкові на цьому ж місці давно – ще з кінця ХVII століття до 30-их років ХХ століття. І відбудований тепер.
Церква ікони Божої Матері «Справляння загиблих» споруджена на пам’ять про загиблих воїнів-учасників локальних воєн. Ініціатором був Харківський обласний союз ветеранів Афганістану. Спершу біля пам’ятника воїнам-інтернаціоналістам, загиблим в Афганістані, планували побудувати каплицю, проте згодом ухвалили рішення про спорудження храму на 250 прихожан. Його було названо на честь ікони Божої Матері «Справляння загиблих» – шанованого серед православних вірян образу, перед яким матері моляться про дітей, що близькі до смерті.
У жовтні 2007 року здійснено покладання капсули зі святими мощами, а також освячено місцину для майбутнього храму. 23 серпня 2008 року храм освятили на честь ікони Божої Матері «Справляння загиблих». Вибір цієї ікони пов’язаний з ушануванням пам’яті про подвиг 19-річного Євгенія Родіонова, який у 1996 році потрапив у полон біля міста Бамут у Чеченській республіці, після 100 дні полону він відмовився прийняти іслам, через що йому стяли голову. Євгенія вшановують як воїна-мученика.
Проєкт втілили в життя архітектори Павло Скляренко, Світлана Нєстєрова, Оксана Федирко. Хрест для храму виготовлено на Західній Україні, дзвони ж зробили донецькі майстри. Настоятелем храму було обрано протоієрея Олександра Заїку.
